Електроенергія – універсальний вид енергії, її перевагами є простота передачі на далекі відстані та зручність використання споживачами. Для вироблення електрики служать електростанції, у яких різні види енергії перетворюються на електричну. Усі типи електростанцій можна розділити на дві нерівноцінні групи – традиційні, яких переважна більшість, та нетрадиційні. Другі суттєво поступаються першим у потужності та поширеності, але мають перевагу у своїй нешкідливості для екології.
Традиційні типи електричних станцій – це теплові (ТЕС), атомні (АЕС) та гідравлічні (ГЕС). Нетрадиційні електростанції використовують для вироблення електроенергії сонячне випромінювання, силу вітру, припливів, морських течій, тепло геотермальних вод та інші відновлювані джерела енергії. Їхня частка у виробництві електроенергії в країнах ОЕСР неухильно зростає і вже в найближчому майбутньому досягне 20%. Ця нова тенденція поряд з енергозбереженням має зробити істотний внесок у покращення екології.
Учасниками ОЕСР є 38 держав. Ознайомитись з передовими технологіями у сфері будівництва та функціонування електростанцій можливо будь-якою мовою, якщо замовити переклад документації в агентстві перекладів з німецької https://translation.center/ukr-de, англійської, французької мов, що спеціалізується на перекладах у промислових галузях, в тому числі й електротехнічних.
Теплові електростанції (ТЕС)
Цей тип електростанцій – найпоширеніший. У найрозвиненіших країнах на ТЕС виробляється 70-75% електроенергії. Свою назву теплові електростанції отримали завдяки первинному джерелу – тепловій енергії згоряння палива:
• природного газу;
• вугілля;
• торфу;
• дизельного або бензинового палива.
Вироблення електрики на ТЕС провадиться за допомогою газотурбінних або паротурбінних установок. В останніх тепло згорілого палива розігріває водяна пара, його струмені обертають турбіну, за рахунок чого генерується електричний струм. Тепло відпрацьованої пари може використовуватися для нагрівання води, що подається в мережі опалення та гарячого водопостачання. Такі теплоелектростанції називаються ТЕЦ – теплоелектроцентралі.
На відміну від іншого типу теплоелектростанцій – конденсаційних електростанцій (КЕС), ТЕЦ будують біля населених пунктів – ближче до споживачів тепла. Це створює проблеми для населення, оскільки ТЕЦ є одним із основних забруднювачів повітря. Вирішити цю проблему допомагає розташування ТЕЦ з урахуванням напрямку вітрів, застосування нових технологій для зменшення шкідливих викидів, енергозбереження.
Гідроелектростанції (ГЕС)
Їхня частка в електроенергетиці окремо взятої країни варіюється від 5 до 35%. Первинним енергетичним джерелом на ГЕС є енергія падаючої води. Тиск водяних струменів на лопаті турбіни змушує її обертатися, генератор перетворює це обертання електричний струм. Основними перевагами гідроелектростанцій є низька собівартість електроенергії, а також екологічна чистота виробництва.
Однак стверджувати це можна лише із застереженнями. По-перше, низька собівартість електроенергії виходить лише після того, як окупляться витрати на будівництво ГЕС. Якщо йдеться про гідроелектростанції на рівнинних річках, то витрати на будівництво греблі та збитки від затоплення земель часто бувають настільки високі, що період окупності розтягується на десятиліття. По-друге, таке грубе втручання в екологію не проходить безвісти для природи.
Тому має сенс споруджувати нові гідроелектростанції лише на швидких гірських річках, а перегородження греблями рівнинних водних артерій залишити у минулому, як данину радянській гігантоманії. Зараз на перше місце ставиться економічна доцільність, а не рекорди. Нові економічні тенденції спрямовані на енергозбереження, дбайливе ставлення до екології, це значною мірою позначилося на підході до будівництва гідроелектростанцій.
Вивчити досвід передових країн у цьому питанні допоможуть зарубіжні дослідження та технічна документація. Переклад технічної документації з німецької мови, можна замовити у професійному бюро перекладів у Німеччині https://translation.center/de.
Атомні електростанції (АЕС)
У цьому типі електростанцій виробляється близько 10% світової електроенергії. Первинним джерелом вироблення електроенергії на АЕС є теплова енергія ядерної реакції при розподілі урану в ядерному реакторі. Ставлення до атомних електростанцій за останні десятиліття змінилося від прославлення «мирного атома» до фобії на державному рівні, внаслідок якої багато АЕС у країнах Європи було закрито. Це стало наслідком аварії на Чорнобильській АЕС, яка спричинила масштабну екологічну катастрофу.
Якщо виключити небезпеку позаштатних ситуацій та вирішити проблему зберігання ядерних відходів, то атомні електростанції, на відміну від теплових, практично не забруднюють навколишнє середовище і при цьому значно перевершують останні за потужністю та продуктивністю. Ці плюси не дозволяють відмовитися від цього типу електростанцій, раціональніший шлях — пошук нових технологій, здатних максимально підвищити рівень безпеки атомних електростанцій і звести нанівець ризики аварій. У цьому напрямі вже досягнуто певних успіхів, що робить перспективи розвитку ядерної енергетики багатообіцяючими.
